Пропозиції та зауваження ВГО “Правозахисна організація “Спільна Мета” та ВГО «ПГР «Російськомовна Україна» до тексту “Другої періодичної доповіді України про виконання Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин”

 Пропозиції та зауваження ВГО “Правозахисна організація “Спільна Мета” та ВГО «ПГР «Російськомовна Україна» до тексту “Другої періодичної доповіді України про виконання Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин”

1. Готуючи чергову періодичну доповідь щодо імплементації Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, державним органам України необхідно дотримуватися Плану чергової періодичної доповіді, котрий був схвалений Комітетом Міністрів на 1056 засіданні 6 травня 2009 року, у якому наголошено, що «… періодична доповідь повинна містити інформацію щодо заходів вжитих на виконання рекомендацій, схвалених Комітетом Міністрів, а також питань та рекомендацій, висловлених Комітетом експертів Європейської хартії регіональних мов або мов меншин». Цього в Державній доповіді немає.

У запропонованому проекті Державної доповіді держава практично не звітує щодо вижитих заходів направлених на виконання рекомендацій Комітету Міністрів і Комітету експертів Ради Європи, а дає розлогий далекий від повноти текст щодо ситуації в мовній площині. Попередні висновки Ради Європи майже не цитуються.

2. Кардинальної зміни потребує ідеологія підготовки державної доповіді з культурологічного аспекту на правовий (прав людини); перехід від формального аспекту (цитування кількості фестивалів чи спекулятивної статистики) до реального – вивчення можливості використання регіональних мов або мов меншин в усіх сферах суспільного життя.

3. Відсутня елементарна статистика щодо кількості носіїв (а не представників національних меншин) тієї чи іншої регіональної мови або мови меншин, їх територіальному розселенню;

4. В Державній Доповіді практично не аналізуються тенденції використання мов в сфері освіти (на усіх щаблях), телебачення і радіомовлення, адміністративних послуг, судочинства, економічної політики, тощо.

5. Оскільки Європейська Хартія регіональних мов або мов меншин спрямована на захист регіональних мов або мов меншин як культурного надбання, створення можливостей для їх функціонування як засобу комунікації у суспільстві, необхідно переписати Доповідь виходячи з кількості людей, які визнають за свою рідну мову іншу окрім української, а – не з чисельності представників національних меншин (у відповідності з Державним переписом населення за 2001 рік);

6. У доповіді має бути вказано, що з часу прийняття Хартії в Україні не прийнято належного комплексу законодавчих актів спрямованих на імплементацію та реалізацію її положень;

7. Вважаємо за необхідне визнати в Доповіді, що під час ратифікації положень Хартії Україна взяла на себе зобов’язання, які, крім того, що є декларативними по суті, надають переліченим мовам рівень захисту менший, ніж було передбачено діючим на той час законодавством (Конституцією України, Законом УРСР «Про мови в Українській РСР»);

8. В текст Доповіді необхідно зазначити відсутність механізму визначення територій, на яких застосовуються положення Хартії, і, відповідно, неможливість будь-якої реалізації Хартії;

9. Вказати про запланований розгляд парламентом законопроекту «Про засади державної мовної політики» №9073 від 26.08.2011 року, який спрямований на розвиток положень Хартії.

10. У Доповіді необхідно зазначити, що відповідно до Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин» всі регіональні мови мають однаковий рівень захисту: і ті, якими користуються 0,2% громадян України, і ті, якими користується біля 30% населення, що не відповідає цілям Хартії;

11. Доповідь необхідно доповнити аналітичною інформацією щодо принципів відбору та фінансування проектів в рамках реалізації положень Хартії, або вказати на непоінформованість Міністерства культури з цього питання;

12. Слід включити в текст Доповіді інтегровані статистичні дані за регіонами щодо відсотків навчальних закладів (кількості учнів) з викладанням регіональними мовами в порівнянні з відсотками громадян, які визнали ці мови рідними;

13. Слід показати динаміку закриття шкіл з викладанням регіональними мовами або мовами меншин за останніх 20 років (3 роки) ;

14. Варто визнати фактичну заборону вживання регіональних мов або мов меншин при поданні податкової документації;

15. В розділі «Засоби масової інформації» пропонуємо додати аналіз ситуації (з порівнянням відсотків) в сфері діяльності регіональних телерадіокомпаній в тих адміністративно-територіальних одиницях, в яких значний відсоток, або більшість населення користується мовою, відмінною від державної;

16. Розглядаючи питання друкованих ЗМІ необхідно чітко відокремити державні друковані ЗМІ (створені і фінансовані на кошти усіх платників податків) і приватні. В іншому разі це призведе до спотворення результатів на налізу державної політики у цій сфері;

17. Необхідно чітко зазначити, що в цивільному, адміністративному та господарському процесі послуги перекладача оплачуються однією зі сторін (а не державою), що створює додаткові труднощі в користуванні цим правом;

18. Вважаємо за необхідне відобразити в Доповіді практику діяльності Національної ради з питань телебачення та радіомовлення щодо спроб позбавлення ліцензій та адміністративного тиску на регіональні телерадіокомпанії, які здійснюють своє мовлення регіональними мовами або мовами меншин України;

19. Пропонуємо доповнити Доповідь аналізом ситуації в Україні щодо надмірного втручання держави в питання кінопрокату, а саме: держава змусила кінопрокатників виробляти фільми регіональними мовами або мовами меншин виключно на території України;

20. Для аналізу громадськості практично не надана інформація щодо виконання Україною положень статті 12 «Діяльність у сфері культури та засоби її здійснення», 13 «Економічне та соціальне життя», 14 «Транскордонні обміни»;

22. В Доповіді, серед нормативно-правових актів, які регулюють порядок використання мов в Україні, необхідно зазначити Рішення Конституційного суду України від 14 грудня 1999 року у справі №10-рп/99, резолютивна частина якого унеможливлює використання регіональних мов при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом. Вважаємо, що в Доповіді повинно обов’язково бути зазначено, що Рішення є остаточним, не підлягає оскарженню і є обов’язковим до виконання на території всієї України;

22. За наявною у нас інформацією «консультування з громадськістю» полягало в телефонній пропозиції представникам національних громад щодо надання своїх побажань щодо розвитку своєї мови, а не аналізу тексту Держаної Доповіді.

Короткі висновки:

Враховуючи вищенаведене, необхідно зазначити що Державна доповідь попри значний об’єм тексту не подає державного звіту щодо виконання Україною Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи та врахування висновків Комітету експертів; кардинальної зміни потребує ідеологія підготовки державної доповіді з культурологічного аспекту на правовий (прав людини); перехід від формального аспекту (цитування кількості фестивалів чи спекулятивної статистики) до реального – вивчення можливості використання регіональних мов або мов меншин в усіх сферах суспільного життя; концентрація уваги не тільки на нинішньому стану мов в Україні, але й, передусім, на наявних тенденціях в цій площині.

Варто визнати, що Україна не виконує навіть вкрай обмежених положень Європейської хартії регіональних мов або мов меншин у тому вигляді, в якому вони були ратифіковані нашою країною.

Крім того, як це продемонстровано в Другому Періодичному громадському Звіті щодо виконання в Україні положень ЄХРМММ (поданому в Міністерство культури України 20.12.2011), Україна до цього часу не здійснено жодних значимих дій для реалізації положень Хартії, та фактично продовжено політику ігнорування проблеми регіональних мов та мов меншин, брутального нехтування правами і свободами людей – представників таких спільнот.

 

Голова Ради ВГО «ПГР «Російськомовна Україна»   В.В. Колесніченко

Голова ВГО “Правозахисна організація “Спільна Мета”   Р.О. Бортнік

Похожі записи: