Район Північна Салтівка в Харкові потрапив в епіцентр обстрілів російської армії, оскільки знаходиться на околиці міста в напрямку російського кордону, звідки наступали окупанти.
Отримавши відсіч при наступі на місто російські війська закріпилися в найближчих населених пунктах, зокрема в селищах Циркуни, Черкаських і Руських Тишках та інших, звідки постійно накривали Харків зі ствольної та реактивної артилерії. І найбільше «прильотів» прийняли на себе саме квартали Північної Салтівки.
Після масштабного контрнаступу українських сил оборони на Харківщині ворожі війська були відкинуті від міста, щоденні обстріли припинилися і тепер можна оцінити масштаби руйнувань житлового та комунального сектору.
Мешканців району залишилось не так багато, дехто повертається зараз і, якщо це можливо, намагається полагодити своє житло – вставляють вікна, двері, прибирають наслідки влучань снарядів.
Як розповіли місцеві, деякі будинки, ті що постраждали найменше, влада поступово починає відновлювати, але немало багатоповерхівок стоїть в аварійному стані і скоріш за все буде підлягати зносу, адже зазнали значних руйнувань.
Комунальна інфраструктура району також зруйнована повністю – відсутні електрика, газо- та водо- постачання. Найближчим часом не буде і опалення. Однак комунальні служби роблять все, що в їх силах – відновлюють пошкоджені труби (газ, вода) та обіцяють до зими підключити електроенергію.
Наразі та невелика частина мешканців, які залишались там весь час або які вирішили повернутися нещодавно, намагаються організувати мінімально необхідний побут в умовах відсутності будь-яких зручностей: збираються групами по дворах, подекуди встановлюють намети чи тенти, готують їжу на вогнищі, деяким вдається власноруч підключитися до частково діючої електромережі та водопостачанню. Ночують у власних розбитих квартирах або в підвалах будинків.
У всьому районі не працює жоден магазин, ні продуктовий, ні побутовий. Продукти харчування, інші предмети та одяг мешканці отримують завдяки гуманітарній допомозі і волонтерам. Також волонтери організовують так звані польові кухні, де готують та роздають гарячу їжу.
Свою історію, як зустріли війну на Північній Салтівці, розповів нам місцевий мешканець однієї із зруйнованих багатоповерхівок по вул. Метробудівників, 42, Олександр Ф.:
«24 лютого, приблизно о 4.30 нас розбудили вибухи та постріли. Було дуже голосно, шибки тремтіли. І з цього моменту стало просто страшно. Практично безперервно бомбили щодня і щоночі. Ми ховалися з сусідами в коридорі, ходили і в підвал, але там прорвало трубу і лилася вода, було дуже сиро.
Зранку ходив у магазин "Клас", единий який працював з перебоями. Чергу займали з 6 ранку, а відкривали о 9 і це все при вибухах. Було не по собі, коли біжиш додому і бачиш людей з автоматами, які ховалися за кіосками.
З першого дня війни були влучання в сусідні будинки, особисто все бачив. На вулицю виходити було страшно. Через кілька днів і в наш будинок потрапили снаряди. Стіни тремтіли, посипалися шибки.
Ми були вдома до 10 березня, потім поїхали в інший район до знайомих. На дорогах були вирви від снарядів, багато битого скла та бетону, повністю зруйновані і спалені магазини.
Дехто з мешканців залишався в будинку до 24 березня. Я приїжджав туди в березні кілька разів, сусідам зверху привозив продукти, дуже було страшно в той час, могли просто підбити автомобіль. І наші військові не пускали до будинку, говорили, що десь сидять снайпера російські, можуть убити.
Останні люди виїхали з під'їзду 24 березня. Там вже не було й електрики, а вночі 23 березня була сильна пожежа і всі спускалися на перший поверх, щоб не згоріти. МНС тоді не приїжджали за викликом, небезпечно було.
Останніх мешканців вивезли волонтери, дякую їм за такий подвиг. Вони ризикували життям.
На Північній Салтівці дуже багато руйнувань від агресора. Вони стріляли з усіх видів зброї із села Циркуни, це близько 7 кілометрів до нас. Наш будинок в аварійному стані і невідомо, що з ним буде, він сильно пошкоджений.
Всього в наш будинок нарахували 12 попадань. Багато розбитих і згорілих квартир. Зруйнований дах, тече вода струмками до першого поверху, в квартирах мокро.
До сьогодні будинок до послуг не підключений. Вікна вибиті практично у всіх квартирах, які вціліли».
Наприкінці Олександр додав, що словами важко передати те, що відчували тоді мешканці Північної Салтівки і навіть після початку війни ще в 2014 році, ніхто до останнього не вірив, що росія вчинить те, що сталося 24 лютого цього року, це просто не вкладалося в голові.
На фото нижче ми зафіксували, як виглядає зараз квартира Олександра та сусідня квартира по поверху.
Олександр час від часу навідується в свою оселю і намагається навести там лад, але з великою вірогідністю будинок може бути знесено, адже він зазнав дуже суттєвих руйнувань.
Квартира Олександра та сусідів на поверсі вціліли від прямих влучань снарядів рашистів але все рівно не придатні для проживання і сильно пошкоджені, як від взривів так і від розбитих верхніх поверхів та даху будинку, звідки під час дощу льється вода.
А як виглядають квартири мешканців будинку поверхами вище, куди були прямі "прильоти", можна побачити на світлинах нижче.
